Пристрасть

Злата Огневич

Слова и текст песни: Пристрасть

Залишу напевно минуле без жалю,
 Крок собі на зустріч я зроблю.
 Спитаю, у тиші: «Як бути? Що далі? Де той, що люблю?»
 На межі надії, я чекати буду, сновидіння оживуть.

Приспів:
 Зупиню мить мінливу, серцю дам сліз гарячих
 I туман нам як ложе простелю.
 Без вогню ніч зігрію, сум як попіл розвію
 і собі я зізнаюсь, що люблю.

Видіння розтане, як потяг в туманах,
 Мить на деньці серця збережу.
 Спитаю у тиші: «Кохання – омана? Чом за ним тужу?»
 І крізь сон неначе, знову я побачу все, що сталось на яву.

Приспів:
 Зупиню мить мінливу, серцю дам сліз гарячих
 I туман нам як ложе простелю.
 Без вогню ніч зігрію, сум як попіл розвію
 і собі я зізнаюсь, що люблю.

Соло.

Приспів:
 Зупиню мить мінливу, серцю дам сліз гарячих
 I туман нам як ложе простелю.
 Без вогню ніч зігрію, сум як попіл розвію
 Все зроблю щоб ти бачив, що люблю.


Клип на песню: Злата Огневич - Пристрасть

Оставь свое мнение о песне

avatar